Іванна Коберник, радник Міністра освіти і науки, керівник проекту оновлення програм початкової школи
На відкритій он-лайн платформі EdEra викладені 40 відео на допомогу вчителям - як викладати за оновленими програмами початкової школи. Відеорекомендації та добірки додаткових матеріалів надані до 5 предметів – українська мова, літературне читання, математика, англійська мова та інформатика.
Ці відео у вільному доступі – частина проекту оновлення програм початкової школи в рамках чинного Державного стандарту, які були здійснені за ініціативи міністра освіти і науки Лілії Гриневич.
Наприкінці квітня 2016 року міністр ініціювала перегляд програм початкової школи в межах чинного Державного Стандарту. “І вчителі, і батьки, і діти скаржаться на навчальні програми, що вони перевантажені другорядною інформацією, деякі вимоги і твердження застарілі, не відповідають сучасності, в різних предметах є дублювання або ж суттєві неузгодженості. Це перевантажує дітей і вони вже в 3-4 класі втрачають інтерес до навчання” – заявила Гриневич. Вона додала, що міністерство працює над загальною реформою середньої школи, розробкою нових Державних стандартів і програм: “Але діти не можуть чекати – вони вчаться вже зараз. Тому ми маємо прибрати неузгодженості та дублювання в програмах різних предметів, звільнити їх від застарілої інформації, що не відповідає реаліям 21-го століття” – наголосила міністр.
Вперше для оновлення навчальних програм були задіяні он-лайн технології, що дозволило залучити до обговорення велику кількість людей і здійснити проект в стислі терміни.
Оновити програми необхідно було до 1 вересня 2016 року, до початку навчального року. Для цього МОНзапросило до співпраці відкриту он-лайн платформу EdEra. За підтримки міжнародного благодійного Фонду “Відродження” на ній були викладені всі програми початкової школи, у відкритому обговоренні яких могли взяти участь всі бажаючі, пройшовши просту реєстрацію. Міністерство освіти за допомогою он-лайн форм та мотиваційних листів відібрало модераторів для кожної програми. “Ціль, яку нам поставило міністерство освіти – максимально спростити доступ експертів, вчителів та батьків з усієї України до обговорення і внесення конструктивних пропозицій” – розповідає Ілля Філіпов, засновник проекту EdEra.
Проект оновлення програм стартував у червні, начебто мертвий сезон, коли вчителі йдуть у відпустки. Не зважаючи на це, за місяць обговорення було отримано понад 8 тисяч коментарів від 4 тисяч зареєсторваних користувачів. 90% цих коментарів надали вчителі-практики і в переважній більшості це були конструктивні пропозиції.
“Проект показав, наскільки суспільство зацікавлене в змінах, готове до діалогу і пошуку сучасних спільних рішень” – констатує Філіпов.
Інтерактивний формат проекту дозволив у стислі терміни залучити професіоналів, обробити великі масиви пропозицій і внести зміни до програм в поставлені терміни. 4 серпня 2016 року Колегія МОН схвалила внесення змін до всіх 13 програм початкової школи (1-4класи).
Але залишилася ще одна проблема – як швидко донести до вчителів інформацію про зміни. Оновлені програми стали темою до обговорення на серпневих вчительських конференціях, МОН провів всеукраїнські семінари з методистами початкової освіти з усіх областей, були залучені Інститути післядипломної педагогічної освіти. Ці заходи показали підтримку вчителів відносно внесених змін. Більше того, чимало вчителів зізнавалися: ми й раніше так робили, але не афішували цього, бо це не було передбачено чинною програмою.
Отже, ставка, зроблена на прогресивних вчителів, спрацювала: вони надавали свої пропозиції під час обговорення програм і вненсення змін, вони ж стали головними промоутерами змін в школах. Але як долучити до впровадження змін якомога ширші кола вчителів? Для цього, за ініціативою міністра Лілії Гриневич, було розпочато другий етап проекту – підготовка відеорекомендацій для вчителів, ЯК викладати за новими програмами. На платформі ЕdEra було створено і розміщено 40 роликів з експертами та методистами високого рівня для вчителів початкових класів. Ці відео, за статистикою від платформи EdEra, переглянуті вже близько 100 тисяч разів. За інформацією, яка надходить в МОН, відеорекомендаціі активно використовуються вчителями як для підготовки, так і безпосередньо на уроках. Тому зупинимось на них детальніше.
Отже, для підготовки відеорекомендацій було відібрано 5 предметів: українська мова, літературне читання, англійська мова та математика.
Відеоролики для літературного читання з’явилися першими і наразі користуються найбільшим попитом. Активна учасниця проекту оновлення програм Тетяна Стус у вступному відео розповідає про особливості внесених до програми з літературного читання змін. З програми були вилучені неактуальні радянські автори (чиї твори не відповідають реаліям 21-го століття, не мають художньої цінності, давно не видаються), натомість було додано понад 40 імен сучасних українських письменників, які творять, друкуються і, що важливо – живуть зараз: “Це вже перестало бути жартом, бо є сумною правдою: через те, як раніше складалися програми з літературного читання, діти щиро думали, що живих письменників не існує. І дуже дивувалися, коли дізнавалися, що, наприклад, Ліна Костенко жива.
В Україні живуть і працюють десятки цікавих, сучасних дитячих письменників. Нам було важливо, щоб ці автори були внесені до шкільної програми – щоб діти могли читати про сучасне життя сучасною мовою. Щоб могли написати письменнику листа чи запросити на зустріч в школу. Саме це сприяє формуванню потреби в читанні і робить цей процес для дитини цікавим” – поділалися Тетяна Стус. Також на EdEra розміщені відеозвернення 12-ти сучасних письменників, де вони розповідають про себе, свої твори, як і чому почали писати. За відгуками вчителів, перегляд цих відео на уроці, справляє на дітей майже магічне враження: діти починають уявляти себе письменниками, самі ініціюють творчі письмові роботи, активніше, ніж раніше, просять батьків купувати їм книжки.
Поради з української мови допомогли підготувати педагоги київської Новопечерської школи. Важливо підкреслити, що їхні відеорекомендації виходять далеко за межі лише предмета «Українська мова», бо вони діляться технологіями і методиками, які можуть використовуватися і під час інших шкільних предметів. Технології “Письмо для себе”, “Щоденні п’ять”, “РАФТ” і “Кубування” – викладені простою доступною мовою вчителями-практиками Мариною Пристінською та Інною Большаковою. За відгуками вчителів, це ті поради, які можна “хоч завтра втілювати в щоденній вчительській роботі з дітьми”.
Відеорекомендації з англійської мови на EdEra представила модератор проекту оновлення програм з англійської мови Тетяна Бєляєва. Але розробила вона їх разом з кількома вчителями-практиками, чиї добірки матеріалів також представлені на ЕdEra. Вони допоможуть вчителям зробити навчання англійської в школі більш наближеним до життя. Згідно з оновленнями, в програмі перших класів стало менше письма та зубріння граматики, зато стало більше наближених до щоденних побутових потреб тем та розвитку усного мовлення. У відеопорадах розповідається, як викладати в 1-му класі усний ввідний курс, як залучити більшу кількість дітей до діалогу, як заохочувати дітей до вивчення англійської.
Відеопоради з математики представила одна з авторів чинної програми Світлана Скворцова. Вона ділиться методичними напрацюваннями як вивчати з дітьми математику, грунтуючись на компентентнісному підході: не механічно заучувати, а вчити застосовувати математичні знання у щоденному житті.
Відеоролики з інформатики для проекту підготувала вчитель і тренер Google Наталія Саражинська. Вона також була модератором оновлення програм з інформатики. Програма цього навчального предмету суттєво осучаснена, бо, на жаль, раніше вона більше нагадувала історію ком’ютерних пристроїв. Наталя Саражинська в своїх відео розповідає, як викладати інформатику в початкових класах, щоб прищеплювати дітям корисні навчики використання комп’ютерних та інформаційних технологій в процесі навчання. Поради Саражинської також поширюються далеко за межі одного предмету «Інформатика».
З усіма відео проекту оновлення програм початкової школи можна ознайомитись за посиланням https://www.ed-era.com/mon.html
Перші роки навчання в школі без перебільшення впливають на все подальше життя людини. Бо саме в цьому віці, саме в перших класах закладається фундамент усвідомленої пізнавальної активності особистості. Саме тому в більшості розвинених країн головною метою початкової школи є не сума знань, інформації та цифр, а зовсім інше: завданням вчителів є зробити так, щоб дитина полюбила вчитися. Полюбила читати, вирішувати життєві задачі за допомогою отриманих у школі знань, полюбила сама шукати інформацію, навчилася комунікувати з оточуючими, знаходити свої місце в команді і співпрацювати з іншими заради досягнення спільної мети.
Нагадаю, міністром Лілією Гриневич була представлена Концепція комплексної реформи шкільної освіти “Нова Українська Школа”. Це системна реформа, яка впроваджуватиметься з 2018-го року, але робота над нею здійснюється вже зараз. Проект оновлення програм початкової школи і підготовка відеорекомендацій для вчителів мали на меті показати напрямок тих змін, які планує втілювати Міністерство освіти і науки. Поки це лише перші кроки. Системна реформа всієї шкільної освіти ще попереду, але робота над нею вже ведеться.
Що таке пробне ЗНО і з якою метою воно проводиться?
Хто може взяти участь у пробному ЗНО?
Як зареєструватися для участі у пробному ЗНО?
Академічна спільнота та роботодавці визнають наявність проблем, які пов’язані як зі змістом освіти, так і з її формою.
Щороку з метою ознайомлення всіх бажаючих із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування та робочого місця Український та регіональні центри оцінювання якості освіти організовують пробне зовнішнє незалежне оцінювання. У 2017 році пробне ЗНО відбудеться 1 та 8 квітня.
Участь у пробному ЗНО є важливою складовою підготовки до тестування. Завдання, що створюються у формі предметних тестів, відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт, а процедура проведення є максимально наближеною до процедури проведення основного ЗНО.
Зареєструватися для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти. Реєстрація триватиме з 10 до 31 січня 2017 року.
Кожен зареєстрований учасник може взяти участь в одному із запропонованих в той чи інший день предметів за вибором, згідно з графіком проведення: 1 квітня відбудеться пробне зовнішнє оцінювання з української мови і літератури, 8 квітня – з інших предметів (історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, російської, французької мов).
Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною послугою для учасників та неприбутковою для організаторів і проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб. Вартість одного тестування для одного учасника визначає кожний регіональний центр оцінювання якості освіти окремо. Цю інформацію розміщено на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.
Просимо звернути увагу, що реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання.
Результати пробного зовнішнього незалежного оцінювання не зараховуються як оцінки за державну підсумкову атестацію та не використовуються для участі в конкурсному відборі під час вступу до вищих навчальних закладів.
З початком цього навчального року були оновлені програми для учнів 1-4 класів школи. Результатом оновлених програм стала їх відповідність віковим особливостям учнів кожного класу, більша свобода для вчителів у викладанні, зменшення надмірної регламентованості, як викладати кожен предмет, зміна підходу до перевірки засвоєного (наприклад, було прибрано норматив щодо кількості прочитаних на хвилину слів).
Оскільки процес зміни підручників та приведення їх змісту у відповідність до оновлених програм потребує часу та коштів, Міністерством освіти і науки спільно з онлайн-платформою EdEra та за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Відродження» були підготовлені відеоматеріали, які повинні допомогти вчителю у роботі з оновленими програмами. На даний момент в Інтернеті у відкритому доступі вже є відеоматеріали з 5 предметів: української мови, літературного читання, англійської мови, математики та інформатики. Ці відеоматеріали містять методичні рекомендації та практичні поради. Також ці відео мають на меті зацікавити більшу кількість вчителів у нових методиках і прийомах викладання.
Наприклад, відео-розділ з порадами щодо викладання англійської мови у молодших класах містить такі прийоми, як: використання книжок великого формату або ілюстрацій для підсилення наочності при вивченні нових слів, використання ляльки як «носія» англійської мови під час уроку, створення простих проектів – на кшталт, англомовних плакатів. Всі відео з предмету «Англійська мова» поділені тематично на такі розділи:
Відео з методичними рекомендаціями та конкретними порадами щодо викладання української мови і письма містять інформацію про такі сучасні методики як: «Щоденні 5», RAFT (РАФТ – роль, аудиторія, формат, тема) та «Сторітеллінг». Всі ці прийоми і методики покликані навчити дітей вмінню викладати свої думки у письмовій формі, вмінню цікаво розповісти і описати якесь явище чи подію, полюбити письмо та сприймати його як творчість.
Всі відео-матеріали, викладені на платформі EdEra, є невеликими за обсягом та мають тематичну розбивку – щоб вчителю було зручніше користуватися ними або, за необхідності, обирати необхідний тематичний блок.
З 1 вересня 2017 року буде припинено набір учнів до підготовчих та перших класів спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та забезпечено умови для навчання цих дітей у спеціальних або інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідну постанову затвердив Кабінет Міністрів України 26 жовтня 2016 року.
У рамках цієї постанови передбачається, що вже до 2022 року всі українські діти, які навчаються в спеціальних школах (школах-інтернатах) для дітей із затримкою психічного розвитку, поступово перейдуть на навчання до загальноосвітніх навчальних закладів. Це допоможе забезпечити рівний доступ до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами, сприятиме їхньому успішному навчанню, розвитку та соціалізації.
Крім того, надзвичайно важливим моментом переведення дітей з особливими навчальними потребами зі спеціалізованих шкіл і шкіл-інтернатів до загальних є те, що за таких умов діти зможуть проживати у власних родинах, а не в інтернатах.
Перед тим, як перейти на навчання в загальноосвітні заклади, ці діти навчатимуться у спеціальних підготовчих класах, а вже потім перейдуть у спеціальні та інклюзивні класи загальноосвітніх навчальних закладів, де розвиватимуться поряд зі звичайними дітьми. Організація їхнього навчання у загальноосвітніх школах буде побудована на основі особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Світовий досвід свідчить, що такі заходи не лише сприяють формуванню толерантного та відкритого суспільства, а й кращому навчанню дітей із особливими освітніми потребами. У поєднанні з корекційно-розвитковою роботою та обов’язковим створенням підготовчого класу, це дасть можливість забезпечити цим дітям достатню кількість навчальних годин для повноцінного засвоєння навчального матеріалу.
Наразі Міністерством готуються роз’яснення, рекомендації та методичні програми для організації навчального процесу за умов інклюзивного навчання дітей з особливостями психічного розвитку в загальноосвітніх навчальних закладах.
Міністерство освіти і науки України скасувало позитивний висновок Науково-методичної комісії для навчально-методичного посібника до навчальної програми «Сімейні цінності», зміст якого викликав дискусію в суспільстві та резонанс в засобах масової інформації. Цей випадок став приводом для перегляду політики МОН щодо надання грифів та рекомендацій навчальній літературі.
У Міністерстві освіти зазначають, що випадки виявлення дискримінаційних норм у навчально-методичній літературі останнім часом набули масового характеру і потребують системних рішень. Наразі готується наказ МОН про підвищення якості відповідної літератури, також будуть переглянути всі навчально-методичні посібники, які були надруковані за останні 5 років і які мають грифи Міністерства. Окрім того, буде створено робочу групу для опрацювання нового Положення про надання грифів МОН.
Cьогодні грифи МОН підручникам і посібникам надають відповідні комісії, які схвалюють програми та навчально-методичні матеріали до них. Інституційної спроможності Міністерства освіти і науки недостатньо для того, щоб прочитати всі підручники – саме тому цю функції виконують комісії при складі Науково-методичної ради (НМР) з питань освіти.
В зв’язку з дедалі частішими випадками виявлення неякісного або дискримінаційного контенту в навчально-методичній літературі буде переглянуто склад усіх комісій, які працюють при НМР з питань освіти, та посилено персональну відповідальність експертів і рецензентів, які дають позитивні висновки до навчальних програм, факультативних курсів та навчально-методичної літератури.
В рамковому законі «Про освіту», прийнятому в першому читанні, в статті 5 пункт 3 йдеться про те, що: «Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень та порівнянь, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства».
Для того, щоб державна освітня політика була ефективною, вона повинна базуватися на достовірних данних, які передбачають збір інформації, її обробку, аналіз та прогнозовуння на основі результатів. Наприклад, для того, щоб планувати політику щодо шкільної освіти, необхідно мати достовірну інформацію по всім школам України (про кількість учнів, кількість та кваліфікацію педагогів, тип та площу приміщень, спеціаліацію закладу тощо). Також ця інформація повинна бути зібрана і централізована по всій країні.
Минулого року Міністерство освіти і науки створило Інститут освітньої аналітики, завданням якого є збір освітньої статистики для подальшого формування політики МОН. Цьогоріч Світовий банк прийняв рішення про надання Україні грантової допомоги на розбудову якісної освітньої статистики.
Грант Світового банку буде спрямований на підвищення інституційної спроможності Інституту освітньої аналітики МОН, розвиток інтегрованої інформаційної системи управління освітою DICO (EMIS), підтримку участі України в міжнародному порівняльому дослідженні PISA.
Міжнародна програма оцінювання навчальних досягнень учнів PISA, яка проводиться раз на три роки і до якої Україна доєдналася цього року, є одним з найкращих прикладів використання достовірних даних для формування політики у сфері освіти. Інформація, отримана в результаті участі країн в цій програмі, допомогає їм визначити слабші та сильніші місця в освіті та покращити планування своєї освітньої політики. Перші результати участі в міжнародному порівняльному дослідження PISA Україна повинна отримати в 2018 року.
Що таке програма Еразмус+ і з якою метою вона була створена? Хто може скористатися можливостями програми Еразмус+?
Як дізнатися більше про індивідуальні можливості та програми для вищих навчальни закладів від Еразмус+?
Еразмус+ – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку проектів у сфері освіти, професійної підготовки, молодіжної політики та спорту. Програма Еразмус+ має на меті зменшення безробіття, особливо серед молоді, зменшення відсотку людей, які не завершують шкільну освіту, допомогу в навчанні для дорослих відповідно до мінливих вимог ринку праці, зміцнення зв’язків серед молоді ЄС та країн-партнерів, підтримку інновацій, реформ та міжнародної мобільності в сфері освіти.
Учасниками програми Еразмус+ можуть стати як окремі індивіди – студенти, викладачі, співробітники ВНЗ, так і цілі організації – вищі навчальні заклади, освітні організації. Для кожної з цих двох категорії є окремі проекти в рамках програми Еразмус+.
В Україні функціонує «Національний Еразмус+ Офіс в Україні» (НЕО), який проводить заходи на підтрику, популяризацію, моніторинг та поширення інформації про Програму Еразмус+, зокрема у сфері вищої освіти . НЕО є контактним центром для всіх зацікавлених потенційних учасників Програми, як окремих індивідів, так і організацій.
Дізнатися про можливості Програми Еразмус+ для українських ВНЗ щодо співрпаці з навчальними закладами Європи і країн-партнерів Програми, про спільні проекти з академічної мобільності, європейських студій або спільні магістерські програми можна на сайті НЕО в Україні - http://erasmusplus.org.ua/. Також на сайті розміщена інформація для осіб (студентів, викладачів, співробітників університетських адміністрацій), які бажають взяти участь в індивідуальальних програмах обміну чи стажування: http://erasmusplus.org.ua/erasmus/ka1-navchalna-mobilnist/indyvidualni-hranty.html
З 14 по 18 листопада 2016 року в Києві проходитиме Національний тиждень програми Еразмус+ у сфері вищої освіти, програма якого включатиме заходи підтримки для тих університетів, які вже є виконавцями проектів з розвитку потенціалу вищої освіти, та для тих, які планють розробляти проектні пропозиції і брати участь у конкурсах Еразмус+. Також заплановані заходи для індивідуальних осіб, які планують подаватись на конкурси стипендій на навчання і підвищення кваліфікації.
Програма заходів Національного тижня програми Еразмус+ в Україні включає:
14 листопада: семінар для виконавців діючих проектів Еразмус+ напряму Жан Моне
15 листопада: Міжнародний інформаційний день Програми Еразмус+
16 листопада: частина 1 – семінар для університетів проектів-переможців 2 конкурсу Еразмус+ CBHE Розвиток потенціалу вищої освіти; частина 2 – семінар та консультації для проектів Темпус IV (5th та 6th конкурси) з фінансового менеджменту та звітування
17 листопада: семінар-презентація «Розбудова потенціалу вищої освіти в структурних проектах Темпус та Еразмус+: актуальні результати»
18 листопада: Інформаційний день Програми Еразмус+ з академічної мобільності:
частина 1: співробітництво між українськими та вищими начальними закладами з Європи;
частина 2: Індивідуальні можливості для студентів, випускників, викладачів та адміністративного персоналу вищих навчальних закладів
Організаторами Національного тижня програми Еразмус+ в Україні є: Національний Еразмус+ Офіс (НЕО) в Україні та Міністерство освіти і науки України за підтримки Представництва ЄС в Україні та Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА – Брюссель).
19 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 724, згідно якої чистий прибуток (дохід), отриманий за результатами фінансово-господарської діяльності науковими установами та науково-технологічними комплексами, повністю залишається в їх розпорядженні.
Це рішення є важливим етапом впровадження Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ухваленого в листопаді 2015 року, яким передбачено фінансову автономію наукових установ. Зокрема, в рамках закону встановлюється, що державні комерційні підприємства, основною діяльністю яких є наукова та (або) науково-технічна діяльність, а також науково-технологічні комплекси, засновані на державній власності, звільняються від сплати частини прибутку за результатами своєї фінансово-господарської діяльності до загального фонду державного бюджету Україні.
Раніше розмір частини чистого прибутку (доходу), сплачуваного науковими установами до державного бюджету, становив 75 відсотків. Відтепер отримані доходи наукові установи та комплекси зможуть спрямовувати на проведення власної наукової діяльності, розширення матеріально-технічної бази, фінансування інноваційних проектів – Закон зобов’язує спрямовувати на ці цілі не менш як 50 відсотків від чистого прибутку (доходу).
