Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти
У 2016 році зовнішнє незалежне оцінювання проходило вдесяте. Дев’ятий рік поспіль його результати є обов’язковими та визначальними для вступу до вищих навчальних закладів України. За підсумками зовнішнього незалежного оцінювання укладаються рейтинги загальноосвітніх навчальних закладів та формується оцінка ефективності державної регіональної політики. Технології зовнішнього незалежного оцінювання використовуються для відбору на навчання у магістратурі.
Водночас 2016 рік був чи не найскладнішим за всі роки існування системи стандартизованого оцінювання. Виклики, які постали внаслідок відкриття правоохоронними органами влітку 2015 року кримінального провадження, поставили під сумнів спроможність Українського центру оцінювання якості освіти проводити тестування в найближчому майбутньому. Більшість процесів у центрі автоматизовано, тому вилучення програмного та апаратного забезпечення, а також баз даних, у тому числі банку тестових завдань, не просто розбалансували систему, а зробили її неефективною та неспроможною виконувати звичні для неї завдання.
Для збереження зовнішнього незалежного оцінювання було прийнято рішення поступитися окремими прогресивними практиками та планами, що були напрацьовані раніше. Зокрема, довелося відмовитися від проведення державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання випускників вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, обов’язкової державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови, запровадження аудіювання з англійської мови (відсутність апробованих технологій проведення зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов), використання дворівневих тестових завдань.
Сьогодні з впевненістю можна стверджувати, що зовнішнє незалежне оцінювання 2016 року відбулося. Відбулося завдяки розумінню та злагодженій співпраці Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти з Міністерством освіти і науки України, Кабінетом Міністрів України, Комітетом з питань науки і освіти Верховної Ради України, а також за підтримки багаторічних партнерів – Агентства США з міжнародного розвитку та Альянсу USETI.
Підбиваючи підсумки цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, виділимо ключові досягнення та новації, що були запроваджені. Український центр оцінювання якості освіти остаточно перейшов на нову модель рейтингового оцінювання учасників зовнішнього незалежного оцінювання шляхом використання критеріального порога «склав/не склав»; розроблено та оприлюднено нову методику переведення тестових балів у рейтингову оцінку за шкалою 100-200, що дозволяє автоматизованим способом визначати результати тестування усіх учасників; відомості з результатами державної підсумкової атестації доводилися до загальноосвітніх навчальних закладів дистанційно, через спеціальний он-лайн сервер, а їхня автентичність засвідчувалася електронним цифровим підписом; проведено опитування щодо впливу соціально-економічного середовища на результати навчання учнів; апробовано новий формат тестових завдань з іноземних мов; за технологією зовнішнього незалежного оцінювання проведено вступні випробування до магістратури на спеціальність «Право».
Чи не найбільшим цьогорічним поступом вважаємо оприлюднення для загального використання пласту даних про результати тестування усіх учасників 2016 року. Педагогічна спільнота, науковці, громадськість отримали важливу інформацію для аналізу, досліджень та планування нової освітньої політики, що базується на фактичних даних. В той же час, такі кроки є продовженням практики відкритості системи зовнішнього незалежного оцінювання, що є невід’ємною умовою для збереження довіри суспільства до неї.
З початком нового навчального року, ми впевнено констатуємо про плани Українського центру на 2017 рік. Зокрема, в наступному році державна підсумкова атестація випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів проходитиме у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Майбутні випускники складатимуть обов’язково українську мову і літературу (українську мову), математику або історію України (період XX - початок XXI століття), а також ще один навчальний предмет за вибором учасника.
Ураховано пропозиції освітян щодо розмежування в часі закінчення навчального року та проведення зовнішнього незалежного оцінювання – у 2017 році тестування розпочнеться 23 травня та завершиться до 15 липня. Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання триватиме з 23 травня до 16 червня. Тестування з української мови і літератури відбудеться 23 травня, іспанської, німецької, французької мов – 25 травня, англійської мови – 29 травня, математики – 31 травня, історії України – 2 червня, російської мови – 6 червня, біології – 8 червня, географії – 12 червня, фізики – 14 червня, хімії – 16 червня.
Інформація про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщена на інформаційних сторінках учасників зовнішнього незалежного оцінювання до 23 червня 2017 року, тобто до початку вступної кампанії.
Також у наступному році Український центр оцінювання якості освіти адмініструватиме пілотний етап проекту PISA. У 2018 році Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів – PISA (Programme for International Student Assessment), створеній з ініціативи Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) та її партнерів, долучившись до більш ніж 80 країн-учасниць. Це унікальний проект, який дозволяє оцінити компетенції учнів із читання, математики та природничих дисциплін, безпосередньо не пов’язані зі знанням матеріалу шкільних програм. Крім того PISA проводить опитування учнів, які беруть участь у Програмі з метою простежити зв’язок між тим, як вони виконують завдання PISA, і різноманітними умовами їхнього життя та навчання.
Утвердження зовнішнього незалежного оцінювання як невід’ємної складової освітньої галузі України відбулося. В контексті реформування системи загальної середньої освіти, зовнішнє незалежне оцінювання має потенціал стати не лише ефективним інструментом відбору до вищих навчальних закладів, але й моніторингу якості тих змін, що будуть запроваджуватися в найближчому майбутньому.
Що таке концепція Нової української школи? Для чого вона потрібна?
Які основні компоненти увійдуть до «формули Нової української школи»?
Де можна ознайомитися з проектом концепції та як взяти участь в обговоренні?
Концепція Нової української школи простою мовою пояснює ідеологію змін,, що закладені в проекті базового закону «Про освіту», який знаходиться у Верховній Раді України та очікує на повторне перше слухання. Мета цього документу – зацікавити ідеєю реформування освіти та долучити до широкого суспільного діалогу батьків, вчителів, організації, місцеві органи влади.
Затверджена концепція Нової української школи, підтримана усіма зацікавленими сторонами, потрібна для того, щоб сформувати чітке уявлення про мету шкільної реформи, її кінцевий результат та сформувати програму дій. Так, презентована концепція містить в собі як чіткі програмні моменти (наприклад, перехід до 12-річної шкільної освіти, структурний поділ школи-12-річки на 3 рівні), так і ціннісні, філософські поняття – орієнтацію виховного процесу в школі на загальнолюдські цінності, до яких відносяться: гідність, чесність, справедливість, повага до життя, повага до себе та інших людей, повага до прав людини, свобода, демократія, культурне розмаїття, патріотизм, повага до рідної мови, турбота про довкілля, солідарність, відповідальність.
Відповідно до презентованої концепції формулу Нової української школи складатимуть 8 базових компонентів:
Новий зміст освіти, заснований на формування компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
Нова структури школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
Децентралізація та ефективне управління, які нададуть школі реальну автономію.
Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечить рівний доступ усіх дітей до якісної освіти, незалежно від їх місця проживання, матеріального стану родини тощо.
Міністерство освіти і науки наголошує на тому, що представлений документ є відкритим до обговорення – кожен може долучитися до суспільного діалогу та надіслати свої пропозиції на електронну пошту novashkola@mon.gov.ua . В темі листа варто вказати «Обговорення концепції», а в самому листі обов’язково зазначити назву розділу. Абзац і номер сторінки, щодо яких пропонуються зміни.
З текстом концепції Нової української школи можна ознайомитися за посилання нижче.
Цього року були переглянуті та оновлені навчальні програми для початкової школи – нові програми відрізняються тим, що з них прибрали надмірну регламентацію навчального процесу, занадто складні для учнів 1-4 класів поняття та теми, застарілі слова, неактуальні музичні твори тощо. Паралельно з цим були оновлені і вимоги щодо оцінювання учнів початкової школи.
Відтепер процес оцінювання повинен стати більш демократичним та гуманним по відношенню до учня, а саме:
Оцінка – це конфіденційна інформація, вчитель може повідомити результати оцінювання тільки безпосередню учню та його/її батькам (або особам, які їх замінюють);
Вимоги до оцінювання учнів різного віку – 1, 2, 3 та 4 класів – відтепер будуть індивідуальними для кожного віку (класу). Раніше вимоги були загальними для учнів 1-4 класів. Ознайомитися з повним переліком нових вимог можна за посиланнями нижче;
Пом’якшені вимоги щодо норм оцінювання грамотності – чітко прописана кількість грубих і не грубих помилок, які можуть бути допущені для отримання тієї чи іншої оцінки;
Каліграфія більше не оцінюватиметься та бали за це не зніматимуться;
Допускаються охайні виправлення, зроблені самим учнем – бали за це при оцінюванні не зніматимуться;
Знято вимогу щодо відступу певної кількості клітинок при оформлення письмових робіт – робота повинна бути оформлена охайно, проте відступи та кількість клітинок не повинні впливати на оцінку;
«Техніки читання» на швидкість з підрахунком кількості слів, яку складали після першого класу, більше не буде . Натомість, буде діагностична перевірка, мета якої – оцінити, як учень розуміє прочитане;
Загальна кількість різних видів підсумкових робіт (читання, списування, диктант, письмовий переказ, контрольна робота тощо) буде меншою: для 2 класу – 9 замість 13, для 3 класу – 10 замість 15, для 4 класу 11 – замість 17;
Першокласники можуть писати простим олівцем – «з метою зменшення психологічного напруження», щоб уникнути страху зробити помилку. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини;
Оцінок не повинно бути в першому класі. В другому класі оцінки також можуть не виставлятися – це рішення в компетенції педагогічної ради школи;
Протягом всієї початкової школи не оцінюються за бальною системою такі предмети: «Трудове навчання», «Я у світі», «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура».
Окрім того, в методичних рекомендаціях до оновлених програмах початкової школи зазначається, що домашні завдання не повинні задаватися на вихідні, святкові дні та на канікули. Обсяг домашніх завдань повинен бути обмежений: в 2 класі – не більше, ніж дитина може виконати самостійно за 45 хвилин, в 3 класі – за 1 годину 10 хвилин, в 4 класі – за 1 годину 30 хвилин. В першому класі домашніх завдань не повинно бути зовсім.
Також в методичних рекомендаціях наголошено на неприпустимості перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою тощо.
В зв’язку з тим, що на наступний рік заплановано друк підручників для 9 класів та об’єктивною потребою в оновленні змісту предметів, які вивчаються в 9 класі української школи, були оновлені навчальні програми для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Зміни до навчальних програм були затверджені Колегією Міністерства освіти і науки 8 серпеня 2016 року.
Всього було змінено 25 навчальних програм. Найбільших змін зазнали програми з історії та географії. Україна обрала європейський шлях розвитку, тому події з історії України повинні вивчатися у європейському контексті та буди описані з україноцентричної точки зору.
Географія, яку вивчатимуть в 9 класі, буде соціальною та економічною. Під час вивчення цього предмету Україна розглядатиметься в контексті світової економіки та глобальних процесів.
З оновленими програмами для 9 класу можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки.
Також зміни відбулися в програмах 10 та 11 класів – в основному, вони стосуються вивчення української мови в школах з викладанням мовами національних меншин.
Якими були основні новації вступної кампанії 2016? В чому автоматичний розподіл місць державного бюджету виправдав себе? Як формуватимуться Умови вступу 2017 і які можливі новації в цих Умовах? Скільки загалом абітурієнтів вступило до вищих навчальних закладів України в 2016 році?
Основною новацією цьогорічної вступної кампанії був новий принцип розподілу місць державного замовлення, коротко його можна охарактеризувати як «Місце йде за абітурієнтом». ВиШі, до яких подали заявки абітурієнти з кращими балами, автоматично отримали більшу кількість місць державного замовлення, а також – отримали справді кращих, вмотивованих абітурієнтів. Окрім того, вдалося уникнути суб’єктивного людського фактору в розподілі бюджетних місць між університетами – процес був автоматизованим та прозорим.
Також, завдяки новій системі розподілу держзамовлення, вдалося повністю заповнити бюджетні місця на технічних та природничих спеціальностях. Для порівняння, минулого року таких незаповнених місць було близько 3000.
Проблемами, які не вдалося вирішити під час вступної кампанії цього року і робота над усуненням яких вестиметься під час підготовки наступної вступної кампанії – це розподіл місць державного замовлення всередині спеціальностей (між освітніми програмами) та автоматичний розподіл місць для пільгових категорій (учасники бойових дій, діти загиблих в АТО військовослужбовців).
На сьогодні в Україні налічується понад 2500 тисячі загиблих військовослужбовців, близько 250 000 учасників бойових дій («атошників») та близько 1 300 000 внутрішньо переміщених осіб (цього року держава підтримала їх при вступі до вищих навчальних закладів через спеціальний закон та діяльність освітніх центрів «Донбас – Україна» та «Крим – Україна»). В майбутньому планується чіткіше прописати умови забезпечення місцями бюджетного замовлення абітурієнтів – учасників бойових дітей та дітей загиблих військовослужбовців.
Щодо проблеми, яка була особливо актуальною під час вступної кампанії 2016 – незадовільної роботи серверу в перші дні після офіційного початку подачі документів (відбувався винятково в електронній формі для більшості абітурієнтів) – то Міністерство зробило відповідні висновки і в майбутньому планує вирішити ці технічні проблеми через:
Можливість завантажувати документи абітурієнтів (атестат про повну загальну освіту, додаток) в особистий кабінет вступника ще до початку офіційного старту вступної кампанії;
Збільшення кількості запасних серверів.
Про результати вступної кампанії 2016 в цифрах станом на 25 серпня 2016 року:
252 210 осіб зараховані на бюджет на всі форми навчання;
266 013 осіб зараховані на контракт на всі форми навчання;
91 особа зарахована на навчання з Криму (85 на бюджет і 6 на контракт);
302 особи зараховані на навчання з непідконтрольних Україні територій Донеьцкої та Луганської областей (252 на бюджет, 16 на контракт, 34 на бюджет на заочну форму навчання).
Детальніше про плани щодо організації вступної кампанії 2017 можна буде дізнатися з документу «Умови прийому 2017», який незабаром буде представлений до обговорення.
Під час вступної кампанії 2016 року успішно відбувся експеримент з проведення вступних іспитів на магістратуру з права у форматі та за технологіями зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Міністерство освіти і науки реалізувало цей пілотний проект у партнерстві з Проектом USAID «Справедливе правосуддя» та Координатором проектів ОБСЄ в Україні.
В пілотному проекті взяли участь 9 українських університетів, які мають освітню програму «право» серед магістерських програм.
На сьогодні зовнішнє незалежне оцінювання довело свою ефективність у подоланні корупційних явищ при вступі до ВиШу і вважається однією з найуспішніших освітніх реформ. Проте через іспити ЗНО абітурієнти вступають лише на програми бакалаврського рівня, вступ на магістратуру залишається у формі «традиційних» іспитів та містить в собі корупційні ризики.
Вступ на магістерську програму з права є оптимальним для пілотування подібного проекту, тому що для спеціальності «право» можна скласти єдиний тестовий іспит, відштовхуючись від вивчення єдиної законодавчої бази. Це важливо для того, щоб пілотний проект не суперечив принципам університетської автономії.
База тестових завдань для вступних іспитів розроблялася викладачами всіх ВиШів, які залучені до Проекту. Укладачем кінцевих варіантів тестів було обрано людину, не пов’язану з діяльністю жодного з університетів-учасників. Сам тест складався з 3-х компонентів: перевірка знань з права, перевірка загальних навчальних правничих компетентостей та перевірка знань з англійської мови. Якщо окремі абітурієнти під час навчання на бакалавраті вивчали іншу іноземну мову, вони мали право складати тільки перші два компоненти тесту ЗНО та окремо – іспит з іншої іноземної мови в своєму університеті.
Всі етапи даного пілотного Проекту відбувалися максимально прозоро та були висвітлені у відповідному розділі на сайті МОН.
В результаті реалізації проекту було вперше апробовано застосування технологій ЗНО до проведення вступних випробувань, що підтвердили свою ефективність в убезпеченні вступників від корупційних ризиків та підвищенні прозорості вступу. Вступ в такому форматі спростив вступну кампанію як вищим навчальним закладам, які взяли участь в реалізації проекту, так і вступникам, оскільки вони складали один іспит, результати якого приймали одразу 9 навчальних закладів. Подальша реалізація проекту та поширення його дії на інші спеціальності може стати механізмом відбору якісного контингенту студентів для навчання в магістратурі.
В майбутньому досвід іспиту для вступу на магістерську програму з права на основі технологій ЗНО може бути також використаний для створення єдиного кваліфікаційного іспиту для юристів, запровадження якого передбачено в проекті Стратегії розвитку юридичної освіти в Україні, розробленому робочою групою при МОН.
Яким є рівень співпраці України та Польщі в сфері вищої технічної освіти сьогодні? До яких спільних проектів залучені українські та польські технічні ВНЗ?
Що таке STEM-освіта? Чому важливо розвивати цей освітній напрямок в середній школі?
Організації, які об’єднують технічні університети в Україні та в Польщі – Асоціація ректорів вищих технічних закладів України та Конфедерація ректорів технічних університетів Республіки Польща, підписали угоду про співпрацю в сфері вищої освіти та наукових розробок. Угода сприятиме подальшій співпраці між вищими технічними закладами обох країн, для України вона актуальна тим, що сприятиме розвитку науки в університетах, реалізації університетських наукових розробок через співпрацю науки та бізнесу, підвищенню престижності технічних спеціальностей серед абітурієнтів.
Наразі Україна та Польща ефективно співпрацюють в рамках таких міжнародних програм як «Темпус» (22 проекти з 94-х, в яких Україна бере участь) та планують спільну науково-дослідницьку роботу в рамках програми ЄС «Горизонт 2020», до якої Україна доєдналася в 2015 році.
Ще одним спільним напрямком роботи, як для України, так і для Польщі, є популяризація STEM-освіти на університетському і шкільному рівнях. Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент та інноваційні технології.
Цього року Україні вперше вдалося уникнути недобору студентів на місця державного замовлення на технічні та природничі спеціальності, популярність яких в останні роки впала. Також проблемою вищої технічної освіти в Україні є недостатній рівень підготовки студентів, які вступають на технічні спеціальності – необхідно підвищувати рівень викладання в школі таких предметів, як математика, фізика, хімія, пояснювати їх важливість і перспективність майбутнім абітурієнтам. Україна та Польща спільно працюватимуть над цим питанням.
Британська Рада в Україні запрошує керівників та співробітників міжнародних відділів українських ВНЗ до участі у програмі «Міжнародний відділ університету: кращі практики». Метою програми є підвищення кваліфікації співробітників міжнародних відділів та інституційної спроможності університетів у важливому процесі інтернаціоналізації української вищої освіти.
Інтернаціоналізація вищої освіти – процес, який передбачає: залучення університетів з різних країн до спільних наукових досліджень і розробок, програми міжнародного обміну для викладачів та студентів (академічну мобільність), перехід на визнані міжнародні стандарти (кваліфікації, вчені звання, кредити ЄКТС). Відомий міжнародний рейтинг кращих університетів світу QS World University Rankings обов’язково враховує фактори, які оцінюють рівень інтернаціоналізації університету, при складанні рейтингового списку.
Для України інтернаціоналізація вищої освіти є особливо важливою, враховуючи історичні особливості розвитку (тривалу міжнародну ізоляцію радянського періоду) та обраний європейський шлях розвитку країни.
Програма Британської Ради для співробітників міжнародних відділів ВНЗ складається з двох модулів (кожен тривалістю два дні), які будуть проведені в чотирьох містах – Київ, Харків, Одеса, Львів. Умовами програми передбачається, що учасники беруть участь в обох модулях, кожен з яких є невід’ємною частиною програми.
Змістове наповнення модулів передбачає:
Модуль 1.
Роль відділу міжнародних зв’язків: обов’язки, функції, структура, підбір персоналу, інтеграція і співпраця з іншими відділами
Розвиток і впровадження міжнародної стратегії для відділу міжнародних зв’язків.
Позиціонування університету – комунікативні і маркетингові стратегії, брендинг, організації і механізми розвитку зв’язків
Розробка університетського веб-сайту та ефективне використання соціальних мереж
Модуль 2.
Оптимізація підтримки міжнародних студентів: вступ, обмін, інтеграція в студентському середовищі і в країні
Розвиток міжнародного партнерства і співпраці в дослідницькій діяльності
Залучення фінансування та управління коштами: національними, міжнародними (Erasmus+, Horizon 2020), корпоративними, благодійними
Тренерами програми стануть керівники міжнародних офісів кращих британських університетів.
Ознайомитися з критеріями відбору для участі у програмі та заповнити аплікаційну форму можна на сайті Британської Ради в Україні.
